Електронні підручники 2023 /2024 навчальний рік

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня, за рішенням ЮНЕСКО від 15 листопада 1995 року. Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження.

«Хто полюбить книгу,той далеко піде у своєму розвитку» (Шевченко Т. Г.)

Дата 23 квітня є символічною для світової літератури. У цей день народилися відомі світові зірки художнього слова, новатори в літературі свого часу – Вільям Шекспір, Моріс Дрюон, Інка Гарсіласо де ла Вега, Мануель Мехіа Вальєхо, X. Лакснесс, Василь Земляк, Григір Тютюнник, Василь Кухта, Андрій Курков.

Добірка цікавих фактів про книги

Творець книги — автор, творець її долі — суспільство. (В. Гюго)

Паперові книжки читаються швидше. Це підтвердив своїм дослідженням Професор Якоб Нільсен, фахівець із комп’ютерів, у 2010 році. Він провів дослідження, та виявив: пропри те, що відсоток читачів електронних книг росте — паперові все ж вдається прочитати швидше, а засвоюються вони мозком простіше.

Найпопулярніший у світі автор — письменниця Агата Крісті. Її книги поступаються популярністю лише Біблії.Чим раніше — тим краще. Дослідження довели, що якщо вже в 4 роки привчати дитину до читання — то вона легко буде засвоювати нову інформацію.

Якщо ж почати вчитися читати у 6 років — нові знання будуть даватися вже важче.Всього життя не вистачить, щоби прочитати хоча б 1% літератури. Адже, за підрахунком Google, де враховувались художні, публіцистичні та наукові твори, всього їх понад 130 мільйонів!Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери.

До цього людство завжди читало вголос.33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald’s.Рей Бредбері, автор «451 градус за Фаренгейтом», офіційно є нащадком однієї з Салемських відьом! Її було засуджено до спалення під час інквізиції у 1692 році.

Давня родичка дивом врятувалася, й завдяки їй на світ в майбутньому з’явився відомий письменник.

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Історію винекнення Міжнародного дня дитячої книги можна проглянути за посиланням wym-1712047242688

Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню. Також до цього свята приурочують проведенняВсеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги

Дитяча література, як жанр, з’явилася не так вже давно. Перші книжки для дітей були написані тільки в XVII столітті, а до тих пір розважальні та повчальні історії передавалися виключно з вуст в уста. Колискові пісні, казки, народні оповідання – становили початки дитячої літератури, що нині активно розвивається та збагачується неперевершеними історіями.

1 квітня 215 років від дня народження Миколи Гоголя ( 1809-1852)

ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ПИСЬМЕННИКА

МИКОЛУ ГОГОЛЯ НАЗИВАЮТЬ ГЕНІЄМ, МІСТИКОМ, САТИРИКОМ ТА ПРОВИДЦЕМ ЖИТТЯ. ЗДАВАЛОСЬ БИ, ПРО ОДНОГО З НАЙХРЕСТОМАТІЙНІШИХ АВТОРІВ, ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ ЯКОГО ЗНАЙОМІ КОЖНОМУ ЗІ ШКІЛЬНИХ РОКІВ, МИ ЗНАЄМО ВСЕ. АЛЕ ЧИ БАГАТЬОМ ВІДОМО, ЩО ВІН МАВ ТАЛАНТ ХУДОЖНИКА, ЯКИЙ ЗА ОРИГІНАЛЬНІСТЮ МОЖНА ПРИРІВНЯТИ ДО ЛІТЕРАТУРНОГО? ДОСЛІДНИКИ ТВОРЧОСТІ ГОГОЛЯ НАВІТЬ ПРИПУСКАЮТЬ, ЩО ЯКБИ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ НЕ СТАВ ПИСЬМЕННИКОМ, ВІН МІГ БИ РЕАЛІЗУВАТИСЬ ЯК ХУДОЖНИК.

Уявлення про рівень художньої майстерності Миколи Гоголя частково дає одна з перших його праць «Книга всякої всячини, або підручна енциклопедія». Це записна книжка вагою в кілька кілограмів, яку автор розпочав ще у гімназії. Туди записував найрізноманітнішу інформацію з книг, уроків та просто розмов, що з якихось причин вважав важливим запам’ятати. З нею вирушив підкорювати Петербург з Ніжина. Дорогою робив замальовки та примітки. Серед малюнків «всякої всячини» є і готичні замки, і музичні інструменти древніх греків, і різні види зброї, і костюми XVII століття, і навіть креслення Сонячної системи за стародавніми і новітніми уявленнями.

Пристрасть до живопису Гоголь відчував з дитинства, про що не раз зауважував у листах до своїх друзів. У п’ять-шість років він перекидав чорнильницю і розливав чорнила по аркушу. В цих абстрактних плямах майбутній письменник бачив якісь свої конкретні образи. В гімназійні роки Гоголь розписував декорації до постановок в навчальному театрі, який сам же і створив. Також він відбирав п’єси та розподіляв ролі. Акторами ставали учні, вони ж приносили до «театральної костюмерної» хто що міг. Однією з найпопулярніших п’єс гімназійного театру був «Недоросль» Д. Фонвізіна, Гоголь грав пані Простакову. Майбутній письменник настільки переконливо виконував усі ролі, що однокурсники були впевнені, – він стане до служби у театрі. Не став Гоголь і професійним художником, хоча й займався деякий час в студії Академії мистецтв у Петербурзі.

Не секрет, що Гоголь товаришував з Олександром Пушкіним, який, до слова, підказав йому задум «Ревізора» та «Мертвих душ». Обидва мали звичку малювати на берегах аркушів (архітектурні споруди, дивні фігури…). Малювали вони й одне одного. З нечисленних зображень, що збереглись, видно, що Пушкін у Гоголя прописаний детально: з пишними бакенбардами, в сюртуку і з підв’язаною краваткою. Натомість Гоголь у виконанні Пушкіна зовсім не схожий на себе і чомусь зображений в окулярах.

Ще одним незвичним захопленням Гоголя було рукоділля. З юності він самостійно підшивав сюртуки, майстрував вбрання для сестер. Як згадувала його сестра Ольга, ще в дитинстві Микола просив у бабусі вовну, щоб виткати пояс, який робив з допомогою гребінця, а пізніше письменника можна було побачити за вишиванням та в’язанням. Близький друг письменника літературний критик Павло Анненков в своїх спогадах розповідав, що «з наближенням літа він [Гоголь] починав кроїти для себе шийні хустки з серпанку й батисту, підпускати жилети на кілька ліній нижче та ін. І займався цією справою він досить серйозно».

Гоголя цікавила мода, він намагався від неї не відставати й не втрачав нагоди похизуватись своїм гардеробом, хоча фінансові можливості його були завжди скромними. Свого часу чорні фраки набридли письменникові, тож він почав шукати хороше сукно синього кольору, підбирав до нього великі металеві ґудзики. Зі спогадів сучасників, у гардеробі Гоголя були такі екстравагантні речі, як світло-жовті штани, безліч жилетів найсміливіших кольорів, з ланцюжками та золотими ґудзиками, яскраво-синій оксамитовий камзол, білий пуховий капелюх, різнокольорові шарфи та хустки, темний гранатовий сюртук… От і свого героя Павла Івановича Чичикова, Гоголь одягнув нетривіально. У першому томі «Мертвих душ» кілька разів згадується «фрак журавлинного кольору з іскрою», а в другому фрак – кольору «наварінського полум’я з димом».

Ще одним захопленням Гоголя був ландшафтний дизайн. Він з натхненням займався плануванням домашнього саду, висаджував у певному порядку дерева. У березні 1827 він пише матері з Ніжина листа, в якому згадує, як раніше із задоволенням порався в саду. Знав багато письменник і про корисні властивості польових рослин. Його приятель Лев Арнольді згадував, з яким піднесенням Гоголь розповідав про рослини, які траплялись їм дорогою, називав їх латиною і так, як іменували їх селяни, які їхні властивості і як вживати. Про серйозність захоплення можна судити й за тим, що Гоголь був знайомий зі спеціальною літературою.

Продовжуємо тиждень поезії. Учасникам заходу потрібно прослухати та намалювати вірш сучасної української поетеси О.Шабельської "Ріки незмінно течуть додому"

20 березня 2024р в закладі гімназії відбувся поетичний стендап серед учнів 5-9 класів

19 березня 2024р було проведено поетичний марфон педагогів "Мій рідний дім"

Стартував національний тиждень поезії

Тема Тижня поезії – «дім»

Гасло – рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому».

В закаді гімназії протягом тижня проводяться заходи присвчені тижню поезії за наступним планом:

ДО 210-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

9 березня—особлива дата для українців—День народження Тараса Григоровича Шевченка. Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.

Любив чай із ромом та модний одяг. Цікаві факти про Тараса Шевченка

1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.

7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

8. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.

9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв

10. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.

11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.

12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.

Щорічно 3 березняв усіх країнах відзначаєтьсяВсесвітній день письменника– професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього святаВсесвітній день миру для письменника.Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».

Рішення про відзначення такого свята було прийнято на 48 конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся в 1986 р. ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 р. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній.
2. Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.
3. Родина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішив спілкуватись виключно українською – daytoday.ua.
4. Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.
5. Джек Лондон був соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.
6. Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.
7. Едгар Аллан По все життя боявся темряви.
8. Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.
9. Чарльз Діккенс настільки не любив пам'ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Діккенсу встановлена у Філадельфії.
10. У Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.
11. Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток! – library.khntusg.com.ua.

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

25 лютого - день народження Лесі Українки

Леся Українка – одна із найзнаменитіших постатей в історії української літератури. Після себе вона залишила велику літературну спадщину: віршовані та прозові твори, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Цікаві факти із життя видатної письменниці:

• Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Косач-Квітка
• Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори
• У 9 років написала свій перший вірш «Надія»
• Володіла 11-ма мовами. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра
• Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки
• У 19 років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів»
• Леся Українка не лише писала вірші, а й створювала нові слова, наприклад «промінь», «напровесні»
• На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року

На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.

У творчій спадщині Лесі - патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Сьогодні рядки її поезії звучать у наших серцях пронизливо-щемливо тапророче.

У день народження поетеси згадаємо її найкращі цитати.

• Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
• Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
• Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
• Терпіть кайдани -то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, -гірший стид.
• Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.

21 лютого - Міжнародний День Рідної Мови

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

20 лютого День Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2024 року - десята річниця вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Людей, які загинули у боротьбі за ідеали демократії та європейське майбутнє

Ця дата стала символом незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність. Однак він є також трагічною сторінкою в історії України, коли мирні протести на Майдані перетворилися на кровопролитну боротьбу за майбутнє країни.

В закладі освіти було створено фото виставку на тему "Герої не вмирають"

16 лютого Україна відзначає державне свято -День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.

День єднання - історія дати

Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць."Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явивсяДень єднання 16 лютого.

День єднання України 2024 - традиції та заходи

День єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, щоми сьогодні - як ніколи єдиніта попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті. Привітайте з Днем єднання України близьких та знайомих.

В бібліотеці Борщівської гімназії на честь свята було створено книжкову виставку

6.02.2024 відкрито доступ до буктрейлера "Твори-ювіляри - 2024"

в межах регіонального проєкту «Освітній технопарк Харківщини» за напрямом «Моя країна – Україна».

Зміст буктрейлера спрямовано на інформаційну підтримку педагогічних і бібліотечних працівників із метою вдосконалення їх професійних компетентностей, містить перелік творів-ювілярів українських і зарубіжних письменників із короткою анотацією.

Матеріали можуть бути використані для організації спільно з учителем-словесником літературних годин, вікторин, віртуальних виставок, відеороликів або інших позакласних заходів із метою популяризації книги та читання, адже в цей складний час нація, яка читає, – непереможна.

До матеріалів буктрейлера можна перейти за посиланням: wym-1707214909477

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту,який є однією з найбільших трагедій в історіїї України та всього світу Другої світової війни 1941-1945 рр.

Ця безжальна подія не залишила жодного містечка, села в Україні, де б не знищували євреїв. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.

Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Дата 27 січня обрана не випадково, адже саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркена у неподалік польського Освенціма. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

24 січня - Міжнародний день освіти

Щорічно 24 січня відзначається Міжнародний день освіти, покликаний продемонструвати роль знань і навчання в підтримці миру та розвитку.

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель.

106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР.

16 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

Вічна пам'ять, вічна слава і честь захисникам України!

12 січня, відзначаємо 115-річницю з дня народження Марії Примаченко. Видатна українська художниця майже все життя прожила в селі, а її картини підкорювали світ – Париж, Варшаву, Софію, Монреаль, Прагу і навіть Пекін. Нею захоплювалися Пікассо і Шагал.

Виставка-портрет до 115-річниці від дня народження Марії Примаченко

wym-1705316584303

Талант, який матеріалізувався за допомогою ватмана, гуаші та пензлика з котячої шерсті, розсмакували як в Україні, так і у світі. А в гості до мисткині навідувались українські поети Павло Тичина, Микола Бажан, режисер Сергій Параджанов.

Приймаченко представляє стиль наївного народного стилю (примітивізму) — в його основі лежать українські казки, легенди та оповідання. За 89 років життя художниця створила понад 650 робіт. У її картинах знаходять втілення ще язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів, квіти та сюжети із життя селян. За цими роботами стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура українського народу.

Примаченківська «звірина серія» — явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Художниця часто придумувала до своїх робіт іскрометні і веселі підписи - пояснення.

Малюнками Марії Приймаченко японці ілюструють свої букварі. А сама художниця проілюструвала 5 дитячих книжок видавництва «Веселка».

Примаченко створила серію картин про Чорнобиль.Цикл робіт, присвячений цій трагедії, розійшовся по світу. Марія Оксентіївна урізноманітнювала Красу і постійно розширяла спектр своєї творчості: вишивала, опановувала гончарне мистецтво - до наших днів збереглися чудові керамічні глечики й тарелі в авторському виконанні.

Ім’я майстрині золотими літерами було внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва, як однієї із зірок першої величини, нагороджена відзнакою Президента України.

Попри популярність та визнання родина Марії жила дуже скромно. За життя вона не продала жодної своєї картини, тільки дарувала. На життя заробляла шиттям вишиванок та залишалася природженим глибоким філософом із гарним почуттям гумору.

Справжньої ціни своїм шедеврам авторка не знала. Власні картини художниця зберігала вдома - під іконою Богоматері, вони були наївно перекладені пожовклими газетами, а від стороннього людського ока накриті зеленою українською хусткою.

Померла Марія Примаченко 18 серпня 1997 року. Проте через свою творчість художниця продовжується і в ХХІ столітті… Чого вона так і не встигла в житті? Мріяла зібрати митців і розмалювати будинки в містах: «Що за дива ми б витворили – цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей...»

Степан Васильченко живе у пам’яті нащадків. 8 січня - 145-річчя з дня народження Степана Васильовича Васильченка (1879-1932)

Степан Васильченко – український письменник, педагог, сценарист та перекладач. Основні сюжети, до яких звертався письменник у своїй творчості – життя простих людей, українських селян, дітей та юнацтва, вчительської інтелігенції. Подекуди сумні й трагічні, вони все ж, здебільшого, просякнуті оптимізмом і навіть гумором, вірою у краще життя та в непереборну здатність співвітчизників долати будь-які перешкоди. Основними мотивами в літературі для Васильченка стали людська праця та віра в справедливість.

4 січня Всесвітній день абетки Брайля

Всесвітній день абетки Брайлями відзначаємо 4 січня, в день народження їїавтора. Без можливості читати важко уявити собі людське життя загалом, а особливо – навчання дітей. На жаль, люди, які мають дуже слабкий зір або не бачать зовсім, позбавлені можливості читати звичайні книги. Це значно знижує якість їхнього життя, а незрячі діти не можуть отримати повноцінну освіту. Саме з метою допомогти таким людям подолати проблему, що здавалася безнадійною, і було створено абетку Брайля – особливі тактильні символи, що дозволяють незрячим читати нарівні з іншими людьми.

Сьогодні, 1 січня, День всесвітніх молитов за мир. Віряни вшановують пам'ять святителя Василія Великого. Перший день Нового року.

Пам’ятні дати 1 січня

Календар важливих подій в Україні та світі за 1 січня:

• 154 рік до н. е. — у Стародавньому Римі день початку річного консульства переносять на 1 січня;
• 104 рік до н. е. — римський консул Гай Марій проводить Римом полоненого царя Нумідії Югурту;
• 45 рік до н.е.— в Римі вводять юліанський календар, розроблений єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря;
• 1 рік — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству;
• 89 рік — Сатурнин Люцій Антоній стає імператором Риму;
• 1622 рік — папська канцелярія офіційно визнає1 січня початком року;
• 1709 рік — Війна королеви Анни: битва при Сент-Джонсі;
• 1751 рік — друкують перший том "Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел", виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером;
• 1785 рік — виходить перший номер найстарішої лондонської щоденної газети The Daily Universal Register заснована Джоном Волтером (1788 року перейменована в "The Times");
• 1801 рік — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкриває перший (найбільший) астероїд Цереру;
• 1804 рік — проголошена незалежність Гаїті від Франції;
• 1880 рік — видають друком у Львові перше число щоденника "Діло", який виходив до початку Другої світової війни;
• 1885 рік — у Чернівцях починає виходити україномовна газета "Буковина", редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович;
• 1909 рік — у Великій Британії проводять перші виплати пенсій;
• 1919 рік — Директорія УНР видає закон про автокефалію Української Православної Церкви;
• 1942 рік — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписують Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі;
• 1950 рік — згідно з американським планом "Троян", у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність;
• 1954 рік — у США відбувається перший національний кольоровий телеетер;
• 1959 рік — перемога Кубинської революції;
• 1983 рік — "Arpanet" змінбє основний протокол з NCP на TCP/IP, що й приводить до появи сучасного інтернету;
• 1995 рік — розпочинає роботу Світова організація торгівлі;
• 2000 рік — Туркменістан переходить з кирилиці на латинський алфавіт;
• 2023 рік — ракетний удар Збройними силами України по табору російських мобілізованих солдат у Макіївці

130 років від дня народження Миколи Хвильового

Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.

Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облрадиЛюдмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.

День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.

Цікаві факти про українську хустку

• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.

• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Згідно зі стратегією розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія"з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводитьВсеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання". Мета цієї акції — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду. Її цьогорічне гасло — "Бути своїми".

В Україні запрацювала безкоштовна онлайн-бібліотека з сотнями дитячих книжок Library For All Ukraine

21 листопада - День гідності та Свободи України

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

План роботи бібліотеки на 2023/2024 навчальний рік

З 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Вірю в майбутнє твоє ,Україно!"

Літературні ігри :Українські прислів'я та приказки

Українськи поети - захисники України

Стенд до дня захисника України

Куточок пам'яті: "В полум'ї боїв за Україну"